Фредрік Бакман: "Чоловік на ім'я Уве"

Якщо ви ще не знайомі із шведським письменником Фредріком Бакманом, я настійливо пораджу вам неодмінно познайомитися з його творчістю, а особливо із першим романом автора, який став світовим бестселлером, - "Друге життя Уве" (принаймні такий переклад екранізації цього роману на українську. З оригіналу ж назва роману перекладається як "Чоловік на ім'я Уве"). Цей роман, безперечно, займе на моїй книжковій полиці почесне місце, так як став після прочитання одним із моїх улюблених. Також одразу захотілося прочитати й інші твори Бакмана, що я неодмінно зроблю! А сьогодні я, Сова, хочу поділитися своїми враженнями про книгу "Друге життя Уве".

Уве - надзвичайно прикрий сусід. Мабуть, у кожного був чи є такий. А якщо ні - то у вас ще все попереду :) Щоранку Уве прокидається о 6:30, щоб о 6:45 розпочати свою ранкову прогулянку із прискіпливого огляду території, що прилягає до його і сусідських будинків. Щоранку в нього один і той же маршрут, який роками не змінювався (хтось же мусить наглядати за порядком!). Уве збирає недопалки, записує у блокнотик номери машин, що перестояли на парковці, щоб потім подзвонити у відповідну службу і "здати" бідолах, перевіряє свою комору, після чого три рази смикає за клямку, щоб пересвідчитися, чи добре замкнені двері, і ганяється за машинами, які ігнорують знак (який він сам і поставив), що забороняє рух у житловому комплексі (ага, на парковці потрібно зупинятися!).

Чоловік постійно бурчить і може здатися, що він глибоко ненавидить усе людство. Та насправді... Насправді у нього дуже велике і добре серце. Просто воно сповнене смутку. Проте коли по сусідству із чоловіком поселяється молода сім'я із двома дітьми і батько сімейства випадково заїжджає у поштовий ящик старого, паркуючись назад, життя Уве докорінно змінюється. Відтепер він буде вчити Дурня (так, Уве щедрий на роздачу прізвиськ усім своїм сусідам і саме таке прізвисько він дав Патрику, який так невдало запаркувався) паркуватися назад, Іноземку водити (що??? у тебе немає водійських прав???), тому що сімейству необхідний хоча б один здоровий водій (якщо таким можна назвати вагітну жінку), коли чоловік ламає собі ногу та руку, впавши із драбини, яку позичив у нашого головного героя, щоб відчинити вікно. Ще Уве доведеться скуштувати іранських страв, прихистити кота, купити комп'ютер, познайомитися із "голубим", навчити хлопця лагодити велосипед, няньчити дітей і багато-багато чого іншого. І все це - під невід'ємний супровід геніального почуття гумору автора :)

"Друге життя Уве" - це надзвичайно дотепна, мила та тепла книга про зворушливі дружбу, любов та кохання, про сенс життя та радість від нього, про самотність, порядок, законослухняність та вірність. Але в першу чергу, ця книга - про людяність.

Із кожною сторінкою головний герой мені подобався все більше й більше і, дочитавши майже до кінця, я була певна, що хотіла би мати такого сусіда, як Уве :) Я переконана, що він не зможе вам не сподобатися і ви полюбите його так само, як і я. Ця книга - одна із небагатьох, які мені захочеться перечитати знову і знову. Вона така світла і добра, що просто неможливо і собі не захотіти стати добрішим, ну, хоча би трошечки добрішим. Роман залишив у моєму серці світлий слід і я впевнена, що ще не раз проводитиму час в товаристві Уве & Co. :)

Роман я читала німецькою, як ви можете зрозуміти із фото, оскільки українського перекладу я ще, на жаль, не знайшла та й, наскільки я знаю, його ще не написали :) А російською читати не хотілося. Тож дуже сподіваюся, що роман перекладуть українською!

Спочатку я читала великий примірник із бібліотеки (фото вгорі), але так як роман мені надзвичайно сильно сподобався, я придбала собі примірничок німецькою у кишеньковому форматі, яким не можу натішитися. Справа в тому, що книжкова полиця у мене невелика, а книг - набагато більше, ніж на ній поміщається. Тому такі чудові та милі кишенькові примірнички дуже припали мені до душі. По-перше, вони займають мало місця і їх страшенно зручно брати із собою в різні подорожі (перевірено на власному досвіді), по-друге, у них тверда палітурка (до того ж, неймовірно гарна!, бо переливається на світлі) і... там є закладка!!!! Насправді закладок мені дуже не вистачає і чомусь я ніяк не потраплю у книжковий магазин, щоб її собі придбати. Тому частенько доводиться запам'ятовувати сторінку, на якій я закінчила читати (бо загинати кутики - це гріх!). Та якщо книг декілька, то із запам'ятовуванням проблеми :) А якщо я дійшла до якоїсь такої сторінки, щодо якої впевнена: нізащо не згадаю цю цифру пізніше, то закладаю просто якимсь папірцем, що трапляється під руку. Але мені це не дуже подобається. Тому я дуже ціную книги, в яких вже є такі зручні закладки, як на фото. Єдиним мінусом кишенькового формату є те, що шрифт там малуватий, та насправді мені було зручно читати. І вийшла отака собі незапланована реклама видавництву Fischer Taschenbuch :)

До речі, книгу екранізували у 2015 році у Швеції. На жаль, я мушу трохи зачекати, перш ніж дивитися фільм, аби не порівнювати із книгою (а зазвичай саме так і трапляється). Чесно кажучи, роман сподобався мені настільки, що я просто боюся зруйнувати магію книги переглядом фільму. Тому поки насолоджуватимусь своїми враженнями :) Та для вас, як завжди, додаю трейлер :)

UPD: фільм такий же прекрасний, як і книга. Хоча все одно пораджу спочатку прочитати, а потім дивитися фільм.


Вирок Сови: 5/5 зірочок + справді раджу прочитати цю книгу всім, хто любить гумор, світлі книги і трохи смутку. Книга безперечно сподобається усім, хто має такого сусіда, як Уве, або хто сам є таким сусідом :)

P.S.: Гамбургер Морґенпост:

"Хто не закохається в цю книгу, тому можна взагалі більше ніколи не читати". 

Та чесно кажучи, я просто не можу уявити собі людини, якій би ця книга не сподобалася. Якщо десь таку (людину) знайдете - напишіть мені :)