понеділок, 23 жовтня 2017 р.

Френсіс Скотт Фітцджеральд «Великий Ґетсбі»



Існують у світовій літературі такі твори, які знаходяться у всіх можливих списках до обов'язкового прочитання усім-усім-усім, і які ти все ще не прочитав, хоча як справжній книголюб мав би вже давно це зробити. Так-от, до таких творів належить у мене роман Фітцджеральда "Великий Ґетсбі". Тож сьогодні я, Сова, розповім вам про свої враження від цієї книги, прочитаної ще у вересні.

"Великий Ґетсбі" був у моїх читацьких планах вже давно, проте завжди не вистачало часу або знаходилося щось цікавіше. Як то кажуть, прекрасних книг є море, а часу, на жаль, якась калюжа у порівнянні). Взагалі-то я збиралася прочитати "Великого Ґетсбі" тихо і швидко, не привертаючи до цього надмірної уваги (егеж, хто захоче похвалитися відгуками від всіма давно прочитаної класики? отожбо й воно), але побачивши відеоогляди на каналах деяких іноземних буктюберів, подумала: окей, я не одна така, і це нормально. І зараз, після прочитання книги, я просто не можу мовчати!!! Я просто мушу розповісти вам усе, геть усе! Ну добре, не геть усе, але багато.

"Великий Ґетсбі" став для мене другим твором Фітцджеральда, прочитаним за цей рік, до речі. Першим було, як ви пам'ятаєте, оповідання "Загадкова історія Бенджаміна Баттона". І мушу зізнатися: я в захваті! У величезному, всеохопному захваті від творчості цього автора. Завдяки "Великому Ґестбі" я почала цікавитися не лише романами, а й біографією Фіцджеральда та його дружини. Тому я страшенно зраділа, коли в кінці книги змогла дізнатися багацько цікавих подробиць із їхнього життя, а також історію написання роману і  хто був прототипом його персонажів. Надзвичайно пізнавально! Але я все ж таки обіцяла розповісти про враження від роману, тому - ближче до справи.

Роман Фітцджеральда справив на мене незабутнє враження, від якого я ще досі не можу відійти. Хоча насправді книга починалася досить нуднувато, тому що очікування мої, як завжди, були завищеними. Я читала і думала: про що книга? І де ж у біса Ґетсбі? Справді, тому що четвертина книги розповідала нам про світські вечірки, між іншим і про Ґетсбі, та от тільки самого Ґетсбі не було, ніби якась людина-фантом, і це мене невимовно дратувало. Але потім все повернулося діаметрально протилежно. Роман затягнув у свій вир, і я не могла відірватися від книги аж до шокуючого кінця. Як ви можете зрозуміти, книга абсолютно варта прочитання, адже навіть після такого невражаючого початку я все одно оцінила її на 5!

Про сюжет роману багато розповідати не буду, адже він такий необ'ємний, що розповідати щось без спойлерів - гибле діло, як то кажуть. Проте якщо в загальному, книга про людей, їхню натуру та відносини, про підступність, вірність та зраду, про багатство та кохання, а також про те, що люди - такі люди, і в певних ситуаціях всі ми однаково слабкі (хоча, звісно, із цим можна посперечатися :) ).

Це просто неймовірна книга! Вона мене здивувала, шокувала і вразила - все водночас. Коли я почала її читати, вона здалася мені нудною і якоюсь аж наївно-дитячою в плані поведінки певних героїв, в тому числі того ж таки Ґетсбі. Та як я різко змінила свою думку, варто було дочитати до певної сторінки. Цей роман написаний настільки майстерно, що мені просто бракує слів для того, щоб його описати. Стиль автора справді неповторний. Особливо влучно там передано людську сутність, але не буду повторюватися :)

Отже, що саме мене вразило в романі і чому його варто читати?

1) Стиль написання Фітцджеральда, дуже гарна мова.

2) Чудові описи людських почуттів, емоцій та їх переживань.

3) Сюжет, про який я вам нічого не розповіла. Тому що так, читайте самі, не пошкодуєте.

4) Такі різні персонажі, але які цікаві!

5) Стертий кордон між добром і злом, між правильним і неправильним. Автор не намагається нав'язати нам ставлення до героїв і їхніх учинків. Кожен сам може вирішити, як поставитися, наприклад, до Дейзі чи Тома, чи того ж Ґетсбі.

6) Загадка Ґетсбі. Весь час думаєш: та хто ж він у біса такий і до чого все йде? Інтригуюче.

7) Шокуюча розв'язка. Я такого точно не чекала!

Хто ж таки цей загадковий Великий Ґетсбі і чи справді він такий великий - читайте у романі.

Для мене книга стала пунктом 6 (книга з осіннім настроєм) із читацького бінго. І хоча це може здатися дивним, тому що більшість подій роману відбувається влітку, зате найголовніші з них, особливо історія кохання - все ж таки восени. У книзі є також чудові описи цієї пори року.

Вирок Сови: 5/5 зірочок.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Загальна кількість переглядів сторінки

Еліс Манро «Забагато щастя»

Привіт усім! Сьогодні я, Сова, розповім вам про першу книгу лютого «Забагато щастя» від лауреатки Нобелівської премії Еліс Манро. Чес...